| дозво́лений – дієприкметник | ||||
| (якого дозволили; допустимий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дозво́лений | дозво́лена | дозво́лене | дозво́лені |
| родовий | дозво́леного | дозво́леної | дозво́леного | дозво́лених |
| давальний | дозво́леному | дозво́леній | дозво́леному | дозво́леним |
| знахідний | дозво́лений, дозво́леного | дозво́лену | дозво́лене | дозво́лені, дозво́лених |
| орудний | дозво́леним | дозво́леною | дозво́леним | дозво́леними |
| місцевий | на/у дозво́леному, дозво́ленім | на/у дозво́леній | на/у дозво́леному, дозво́ленім | на/у дозво́лених |