| | |
| дозволя́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дозволя́тися, дозволя́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | дозволя́тиметься | дозволя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | дозволя́ється | дозволя́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дозволя́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дозволя́вся, дозволя́всь | дозволя́лися, дозволя́лись |
| жін. р. | дозволя́лася, дозволя́лась |
| сер. р. | дозволя́лося, дозволя́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дозволя́вшись |
