| | |
| дозира́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дозира́тися, дозира́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дозира́ймося, дозира́ймось |
| 2 особа | дозира́йся, дозира́йсь | дозира́йтеся, дозира́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дозира́тимуся, дозира́тимусь | дозира́тимемося, дозира́тимемось, дозира́тимемся |
| 2 особа | дозира́тимешся | дозира́тиметеся, дозира́тиметесь |
| 3 особа | дозира́тиметься | дозира́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дозира́юся, дозира́юсь | дозира́ємося, дозира́ємось, дозира́ємся |
| 2 особа | дозира́єшся | дозира́єтеся, дозира́єтесь |
| 3 особа | дозира́ється | дозира́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дозира́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дозира́вся, дозира́всь | дозира́лися, дозира́лись |
| жін. р. | дозира́лася, дозира́лась |
| сер. р. | дозира́лося, дозира́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дозира́вшись |
