| | |
| докльо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | докльо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | докльо́вуймо |
| 2 особа | докльо́вуй | докльо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | докльо́вуватиму | докльо́вуватимемо, докльо́вуватимем |
| 2 особа | докльо́вуватимеш | докльо́вуватимете |
| 3 особа | докльо́вуватиме | докльо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | докльо́вую | докльо́вуємо, докльо́вуєм |
| 2 особа | докльо́вуєш | докльо́вуєте |
| 3 особа | докльо́вує | докльо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| докльо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | докльо́вував | докльо́вували |
| жін. р. | докльо́вувала |
| сер. р. | докльо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| докльо́вувавши |
