| | |
| доко́пчуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доко́пчуватися, доко́пчуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | доко́пчуватиметься | доко́пчуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | доко́пчується | доко́пчуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доко́пчуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доко́пчувався, доко́пчувавсь | доко́пчувалися, доко́пчувались |
| жін. р. | доко́пчувалася, доко́пчувалась |
| сер. р. | доко́пчувалося, доко́пчувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доко́пчувавшись |
