| доко́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | доко́чений | доко́чена | доко́чене | доко́чені |
| родовий | доко́ченого | доко́ченої | доко́ченого | доко́чених |
| давальний | доко́ченому | доко́ченій | доко́ченому | доко́ченим |
| знахідний | доко́чений | доко́чену | доко́чене | доко́чені |
| орудний | доко́ченим | доко́ченою | доко́ченим | доко́ченими |
| місцевий | на/у доко́ченому, доко́ченім | на/у доко́ченій | на/у доко́ченому, доко́ченім | на/у доко́чених |