| докре́слити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | докре́слити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | докре́слімо, докре́слім, докре́сльмо | |
| 2 особа | докре́сли, докре́сль | докре́сліть, докре́сльте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | докре́слю | докре́слимо, докре́слим |
| 2 особа | докре́слиш | докре́слите |
| 3 особа | докре́слить | докре́слять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | докре́слив | докре́слили |
| жін.р. | докре́слила | |
| сер.р. | докре́слило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| докре́слений | ||
| Безособова форма | ||
| докре́слено | ||
| Дієприслівник | ||
| докре́сливши | ||