| докури́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | докури́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | докурі́мо, докурі́м | |
| 2 особа | докури́ | докурі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | докурю́ | доку́римо, доку́рим |
| 2 особа | доку́риш | доку́рите |
| 3 особа | доку́рить | доку́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | докури́в | докури́ли |
| жін.р. | докури́ла | |
| сер.р. | докури́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| доку́рений | ||
| Безособова форма | ||
| доку́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| докури́вши | ||