| | |
| доку́рюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доку́рюватися, доку́рюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | доку́рюватиметься | доку́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | доку́рюється | доку́рюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доку́рюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доку́рювався, доку́рювавсь | доку́рювалися, доку́рювались |
| жін. р. | доку́рювалася, доку́рювалась |
| сер. р. | доку́рювалося, доку́рювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доку́рювавшись |
