| докі́рливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | докі́рливий | докі́рлива | докі́рливе | докі́рливі |
| родовий | докі́рливого | докі́рливої | докі́рливого | докі́рливих |
| давальний | докі́рливому | докі́рливій | докі́рливому | докі́рливим |
| знахідний | докі́рливий, докі́рливого | докі́рливу | докі́рливе | докі́рливі, докі́рливих |
| орудний | докі́рливим | докі́рливою | докі́рливим | докі́рливими |
| місцевий | на/у докі́рливому, докі́рливім | на/у докі́рливій | на/у докі́рливому, докі́рливім | на/у докі́рливих |