| докі́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | докі́рний | докі́рна | докі́рне | докі́рні |
| родовий | докі́рного | докі́рної | докі́рного | докі́рних |
| давальний | докі́рному | докі́рній | докі́рному | докі́рним |
| знахідний | докі́рний, докі́рного | докі́рну | докі́рне | докі́рні, докі́рних |
| орудний | докі́рним | докі́рною | докі́рним | докі́рними |
| місцевий | на/у докі́рному, докі́рнім | на/у докі́рній | на/у докі́рному, докі́рнім | на/у докі́рних |
| [рідко] | ||||