| | |
| долуба́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | долуба́тися, долуба́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | долуба́ймося, долуба́ймось |
| 2 особа | долуба́йся, долуба́йсь | долуба́йтеся, долуба́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | долуба́тимуся, долуба́тимусь | долуба́тимемося, долуба́тимемось, долуба́тимемся |
| 2 особа | долуба́тимешся | долуба́тиметеся, долуба́тиметесь |
| 3 особа | долуба́тиметься | долуба́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | долуба́юся, долуба́юсь | долуба́ємося, долуба́ємось, долуба́ємся |
| 2 особа | долуба́єшся | долуба́єтеся, долуба́єтесь |
| 3 особа | долуба́ється | долуба́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| долуба́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | долуба́вся, долуба́всь | долуба́лися, долуба́лись |
| жін. р. | долуба́лася, долуба́лась |
| сер. р. | долуба́лося, долуба́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| долуба́вшись |
