| | |
| долі́плювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | долі́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | долі́плюймо |
| 2 особа | долі́плюй | долі́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | долі́плюватиму | долі́плюватимемо, долі́плюватимем |
| 2 особа | долі́плюватимеш | долі́плюватимете |
| 3 особа | долі́плюватиме | долі́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | долі́плюю | долі́плюємо, долі́плюєм |
| 2 особа | долі́плюєш | долі́плюєте |
| 3 особа | долі́плює | долі́плюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| долі́плюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | долі́плював | долі́плювали |
| жін. р. | долі́плювала |
| сер. р. | долі́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| долі́плюваний |
| Безособова форма |
| долі́плювано |
| Дієприслівник |
| долі́плювавши |