| домі́шений – дієприкметник | ||||
| (від: доміси”ти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | домі́шений | домі́шена | домі́шене | домі́шені |
| родовий | домі́шеного | домі́шеної | домі́шеного | домі́шених |
| давальний | домі́шеному | домі́шеній | домі́шеному | домі́шеним |
| знахідний | домі́шений, домі́шеного | домі́шену | домі́шене | домі́шені, домі́шених |
| орудний | домі́шеним | домі́шеною | домі́шеним | домі́шеними |
| місцевий | на/у домі́шеному, домі́шенім | на/у домі́шеній | на/у домі́шеному, домі́шенім | на/у домі́шених |