| доо́рюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | доо́рюваний | доо́рювана | доо́рюване | доо́рювані |
| родовий | доо́рюваного | доо́рюваної | доо́рюваного | доо́рюваних |
| давальний | доо́рюваному | доо́рюваній | доо́рюваному | доо́рюваним |
| знахідний | доо́рюваний, доо́рюваного | доо́рювану | доо́рюване | доо́рювані, доо́рюваних |
| орудний | доо́рюваним | доо́рюваною | доо́рюваним | доо́рюваними |
| місцевий | на/у доо́рюваному, доо́рюванім | на/у доо́рюваній | на/у доо́рюваному, доо́рюванім | на/у доо́рюваних |