| | |
| доо́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доо́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доо́рюймо |
| 2 особа | доо́рюй | доо́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доо́рюватиму | доо́рюватимемо, доо́рюватимем |
| 2 особа | доо́рюватимеш | доо́рюватимете |
| 3 особа | доо́рюватиме | доо́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доо́рюю | доо́рюємо, доо́рюєм |
| 2 особа | доо́рюєш | доо́рюєте |
| 3 особа | доо́рює | доо́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доо́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доо́рював | доо́рювали |
| жін. р. | доо́рювала |
| сер. р. | доо́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| доо́рюваний |
| Безособова форма |
| доо́рювано |
| Дієприслівник |
| доо́рювавши |
