| | |
| допива́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | допива́тися, допива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | допива́ймося, допива́ймось |
| 2 особа | допива́йся, допива́йсь | допива́йтеся, допива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допива́тимуся, допива́тимусь | допива́тимемося, допива́тимемось, допива́тимемся |
| 2 особа | допива́тимешся | допива́тиметеся, допива́тиметесь |
| 3 особа | допива́тиметься | допива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допива́юся, допива́юсь | допива́ємося, допива́ємось, допива́ємся |
| 2 особа | допива́єшся | допива́єтеся, допива́єтесь |
| 3 особа | допива́ється | допива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| допива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | допива́вся, допива́всь | допива́лися, допива́лись |
| жін. р. | допива́лася, допива́лась |
| сер. р. | допива́лося, допива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| допива́вшись |
