| | |
| допла́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | допла́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | допла́чуймо |
| 2 особа | допла́чуй | допла́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допла́чуватиму | допла́чуватимемо, допла́чуватимем |
| 2 особа | допла́чуватимеш | допла́чуватимете |
| 3 особа | допла́чуватиме | допла́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допла́чую | допла́чуємо, допла́чуєм |
| 2 особа | допла́чуєш | допла́чуєте |
| 3 особа | допла́чує | допла́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| допла́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | допла́чував | допла́чували |
| жін. р. | допла́чувала |
| сер. р. | допла́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| допла́чуваний |
| Безособова форма |
| допла́чувано |
| Дієприслівник |
| допла́чувавши |
