| | | | |
| допо́внюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | допо́внюваний | допо́внювана | допо́внюване | допо́внювані |
| родовий | допо́внюваного | допо́внюваної | допо́внюваного | допо́внюваних |
| давальний | допо́внюваному | допо́внюваній | допо́внюваному | допо́внюваним |
| знахідний | допо́внюваний, допо́внюваного | допо́внювану | допо́внюване | допо́внювані, допо́внюваних |
| орудний | допо́внюваним | допо́внюваною | допо́внюваним | допо́внюваними |
| місцевий | на/у допо́внюваному, допо́внюванім | на/у допо́внюваній | на/у допо́внюваному, допо́внюванім | на/у допо́внюваних |
