| | | | |
| дополі́скуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | дополі́скуваний | дополі́скувана | дополі́скуване | дополі́скувані |
| родовий | дополі́скуваного | дополі́скуваної | дополі́скуваного | дополі́скуваних |
| давальний | дополі́скуваному | дополі́скуваній | дополі́скуваному | дополі́скуваним |
| знахідний | дополі́скуваний, дополі́скуваного | дополі́скувану | дополі́скуване | дополі́скувані, дополі́скуваних |
| орудний | дополі́скуваним | дополі́скуваною | дополі́скуваним | дополі́скуваними |
| місцевий | на/у дополі́скуваному, дополі́скуванім | на/у дополі́скуваній | на/у дополі́скуваному, дополі́скуванім | на/у дополі́скуваних |
