| | |
| допо́ратися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | допо́ратися, допо́ратись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | допо́раймося, допо́раймось |
| 2 особа | допо́райся, допо́райсь | допо́райтеся, допо́райтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допо́раюся, допо́раюсь | допо́раємося, допо́раємось, допо́раємся |
| 2 особа | допо́раєшся | допо́раєтеся, допо́раєтесь |
| 3 особа | допо́рається | допо́раються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | допо́рався, допо́равсь | допо́ралися, допо́рались |
| жін.р. | допо́ралася, допо́ралась |
| сер.р. | допо́ралося, допо́ралось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| допо́равшись |
