| | |
| допроси́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | допроси́тися, допроси́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | допросі́мося, допросі́мось, допросі́мся |
| 2 особа | допроси́ся, допроси́сь | допросі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допрошу́ся, допрошу́сь | допро́симося, допро́симось, допро́симся |
| 2 особа | допро́сишся | допро́ситеся, допро́ситесь |
| 3 особа | допро́ситься | допро́сяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | допроси́вся, допроси́всь | допроси́лися, допроси́лись |
| жін.р. | допроси́лася, допроси́лась |
| сер.р. | допроси́лося, допроси́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| допроси́вшись |
