| допуще́нний – прикметник | ||||
| (допустимий, прийнятний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | допуще́нний | допуще́нна | допуще́нне | допуще́нні |
| родовий | допуще́нного | допуще́нної | допуще́нного | допуще́нних |
| давальний | допуще́нному | допуще́нній | допуще́нному | допуще́нним |
| знахідний | допуще́нний, допуще́нного | допуще́нну | допуще́нне | допуще́нні, допуще́нних |
| орудний | допуще́нним | допуще́нною | допуще́нним | допуще́нними |
| місцевий | на/у допуще́нному, допуще́ннім | на/у допуще́нній | на/у допуще́нному, допуще́ннім | на/у допуще́нних |