| | |
| дорожи́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дорожи́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дорожі́мо, дорожі́м |
| 2 особа | дорожи́ | дорожі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дорожи́тиму | дорожи́тимемо, дорожи́тимем |
| 2 особа | дорожи́тимеш | дорожи́тимете |
| 3 особа | дорожи́тиме | дорожи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дорожу́ | дорожимо́, дорожи́м |
| 2 особа | дорожи́ш | дорожите́ |
| 3 особа | дорожи́ть | дорожа́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дорожачи́* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дорожи́в | дорожи́ли |
| жін. р. | дорожи́ла |
| сер. р. | дорожи́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дорожи́вши |
