| | |
| дорозумі́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дорозумі́тися, дорозумі́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дорозумі́ймося, дорозумі́ймось |
| 2 особа | дорозумі́йся, дорозумі́йсь | дорозумі́йтеся, дорозумі́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дорозумі́юся, дорозумі́юсь | дорозумі́ємося, дорозумі́ємось, дорозумі́ємся |
| 2 особа | дорозумі́єшся | дорозумі́єтеся, дорозумі́єтесь |
| 3 особа | дорозумі́ється | дорозумі́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | дорозумі́вся, дорозумі́всь | дорозумі́лися, дорозумі́лись |
| жін.р. | дорозумі́лася, дорозумі́лась |
| сер.р. | дорозумі́лося, дорозумі́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дорозумі́вшись |
