| | |
| дору́буватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дору́буватися, дору́буватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дору́буймося, дору́буймось |
| 2 особа | дору́буйся, дору́буйсь | дору́буйтеся, дору́буйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дору́буватимуся, дору́буватимусь | дору́буватимемося, дору́буватимемось, дору́буватимемся |
| 2 особа | дору́буватимешся | дору́буватиметеся, дору́буватиметесь |
| 3 особа | дору́буватиметься | дору́буватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дору́буюся, дору́буюсь | дору́буємося, дору́буємось, дору́буємся |
| 2 особа | дору́буєшся | дору́буєтеся, дору́буєтесь |
| 3 особа | дору́бується | дору́буються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дору́буючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дору́бувався, дору́бувавсь | дору́бувалися, дору́бувались |
| жін. р. | дору́бувалася, дору́бувалась |
| сер. р. | дору́бувалося, дору́бувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дору́бувавшись |
