| | |
| досипля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | досипля́тися, досипля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | досипля́ймося, досипля́ймось |
| 2 особа | досипля́йся, досипля́йсь | досипля́йтеся, досипля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досипля́тимуся, досипля́тимусь | досипля́тимемося, досипля́тимемось, досипля́тимемся |
| 2 особа | досипля́тимешся | досипля́тиметеся, досипля́тиметесь |
| 3 особа | досипля́тиметься | досипля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досипля́юся, досипля́юсь | досипля́ємося, досипля́ємось, досипля́ємся |
| 2 особа | досипля́єшся | досипля́єтеся, досипля́єтесь |
| 3 особа | досипля́ється | досипля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| досипля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | досипля́вся, досипля́всь | досипля́лися, досипля́лись |
| жін. р. | досипля́лася, досипля́лась |
| сер. р. | досипля́лося, досипля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| досипля́вшись |
