| | |
| досиса́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | досиса́тися, досиса́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | досиса́ймося, досиса́ймось |
| 2 особа | досиса́йся, досиса́йсь | досиса́йтеся, досиса́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досиса́тимуся, досиса́тимусь | досиса́тимемося, досиса́тимемось, досиса́тимемся |
| 2 особа | досиса́тимешся | досиса́тиметеся, досиса́тиметесь |
| 3 особа | досиса́тиметься | досиса́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досиса́юся, досиса́юсь | досиса́ємося, досиса́ємось, досиса́ємся |
| 2 особа | досиса́єшся | досиса́єтеся, досиса́єтесь |
| 3 особа | досиса́ється | досиса́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| досиса́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | досиса́вся, досиса́всь | досиса́лися, досиса́лись |
| жін. р. | досиса́лася, досиса́лась |
| сер. р. | досиса́лося, досиса́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| досиса́вшись |
