| | |
| досно́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | досно́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | досно́вуймо |
| 2 особа | досно́вуй | досно́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досно́вуватиму | досно́вуватимемо, досно́вуватимем |
| 2 особа | досно́вуватимеш | досно́вуватимете |
| 3 особа | досно́вуватиме | досно́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досно́вую | досно́вуємо, досно́вуєм |
| 2 особа | досно́вуєш | досно́вуєте |
| 3 особа | досно́вує | досно́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| досно́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | досно́вував | досно́вували |
| жін. р. | досно́вувала |
| сер. р. | досно́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| досно́вувавши |
