| | |
| досто́ятися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | досто́ятися, досто́ятись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дості́ймося, дості́ймось |
| 2 особа | дості́йся, дості́йсь | дості́йтеся, дості́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досто́юся, досто́юсь | досто́їмося, досто́їмось, досто́їмся |
| 2 особа | досто́їшся | досто́їтеся, досто́їтесь |
| 3 особа | досто́їться | досто́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | досто́явся, досто́явсь | досто́ялися, досто́ялись |
| жін.р. | досто́ялася, досто́ялась |
| сер.р. | досто́ялося, досто́ялось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| досто́явшись |
