| дохо́дити – дієслово недоконаного виду | ||
| (досягати певного місця; зберігатися; досягати якого-небудь стану) | ||
| Інфінітив | дохо́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дохо́дьмо | |
| 2 особа | дохо́дь | дохо́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дохо́дитиму | дохо́дитимемо, дохо́дитимем |
| 2 особа | дохо́дитимеш | дохо́дитимете |
| 3 особа | дохо́дитиме | дохо́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дохо́джу | дохо́димо, дохо́дим |
| 2 особа | дохо́диш | дохо́дите |
| 3 особа | дохо́дить | дохо́дять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дохо́дячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дохо́див | дохо́дили |
| жін. р. | дохо́дила | |
| сер. р. | дохо́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дохо́дивши | ||