| дру́гів – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дру́гів | дру́гова | дру́гове | дру́гові |
| родовий | дру́гового | дру́гової | дру́гового | дру́гових |
| давальний | дру́говому | дру́говій | дру́говому | дру́говим |
| знахідний | дру́гів, дру́гового | дру́гову | дру́гове | дру́гові, дру́гових |
| орудний | дру́говим | дру́говою | дру́говим | дру́говими |
| місцевий | на/у дру́говому, дру́говім | на/у дру́говій | на/у дру́говому, дру́говім | на/у дру́гових |