| дружи́нник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | дружи́нник | дружи́нники |
| родовий | дружи́нника | дружи́нників |
| давальний | дружи́нникові, дружи́ннику | дружи́нникам |
| знахідний | дружи́нника | дружи́нників |
| орудний | дружи́нником | дружи́нниками |
| місцевий | на/у дружи́нникові, дружи́ннику | на/у дружи́нниках |
| кличний | дружи́ннику | дружи́нники |