| | |
| дружи́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дружи́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дружі́мо, дружі́м |
| 2 особа | дружи́ | дружі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дружи́тиму | дружи́тимемо, дружи́тимем |
| 2 особа | дружи́тимеш | дружи́тимете |
| 3 особа | дружи́тиме | дружи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дружу́ | дру́жимо, дру́жим |
| 2 особа | дру́жиш | дру́жите |
| 3 особа | дру́жить | дру́жать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дру́жачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дружи́в | дружи́ли |
| жін. р. | дружи́ла |
| сер. р. | дружи́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дружи́вши |
