| дубови́цький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дубови́цький | дубови́цька | дубови́цьке | дубови́цькі |
| родовий | дубови́цького | дубови́цької | дубови́цького | дубови́цьких |
| давальний | дубови́цькому | дубови́цькій | дубови́цькому | дубови́цьким |
| знахідний | дубови́цький, дубови́цького | дубови́цьку | дубови́цьке | дубови́цькі, дубови́цьких |
| орудний | дубови́цьким | дубови́цькою | дубови́цьким | дубови́цькими |
| місцевий | на/у дубови́цькому, дубови́цькім | на/у дубови́цькій | на/у дубови́цькому, дубови́цькім | на/у дубови́цьких |