| дука́тик – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | дука́тик | дука́тики |
| родовий | дука́тика | дука́тиків |
| давальний | дука́тику, дука́тикові | дука́тикам |
| знахідний | дука́тик | дука́тики |
| орудний | дука́тиком | дука́тиками |
| місцевий | на/у дука́тику | на/у дука́тиках |
| кличний | дука́тику* | дука́тики* |
| [іст.] |