| думкозлочи́нець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | думкозлочи́нець | думкозлочи́нці |
| родовий | думкозлочи́нця | думкозлочи́нців |
| давальний | думкозлочи́нцеві, думкозлочи́нцю | думкозлочи́нцям |
| знахідний | думкозлочи́нця | думкозлочи́нців |
| орудний | думкозлочи́нцем | думкозлочи́нцями |
| місцевий | на/у думкозлочи́нцеві, думкозлочи́нці, думкозлочи́нцю | на/у думкозлочи́нцях |
| кличний | думкозлочи́нцю | думкозлочи́нці |