| ду́нути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ду́нути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ду́ньмо | |
| 2 особа | дунь | ду́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ду́ну | ду́немо, ду́нем |
| 2 особа | ду́неш | ду́нете |
| 3 особа | ду́не | ду́нуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ду́нув | ду́нули |
| жін.р. | ду́нула | |
| сер.р. | ду́нуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ду́нувши | ||