| дупла́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дупла́вий | дупла́ва | дупла́ве | дупла́ві |
| родовий | дупла́вого | дупла́вої | дупла́вого | дупла́вих |
| давальний | дупла́вому | дупла́вій | дупла́вому | дупла́вим |
| знахідний | дупла́вий | дупла́ву | дупла́ве | дупла́ві |
| орудний | дупла́вим | дупла́вою | дупла́вим | дупла́вими |
| місцевий | на/у дупла́вому, дупла́вім | на/у дупла́вій | на/у дупла́вому, дупла́вім | на/у дупла́вих |