| духови́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | духови́тий | духови́та | духови́те | духови́ті |
| родовий | духови́того | духови́тої | духови́того | духови́тих |
| давальний | духови́тому | духови́тій | духови́тому | духови́тим |
| знахідний | духови́тий | духови́ту | духови́те | духови́ті |
| орудний | духови́тим | духови́тою | духови́тим | духови́тими |
| місцевий | на/у духови́тому, духови́тім | на/у духови́тій | на/у духови́тому, духови́тім | на/у духови́тих |
| [рідко] | ||||