| діахро́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | діахро́нний | діахро́нна | діахро́нне | діахро́нні |
| родовий | діахро́нного | діахро́нної | діахро́нного | діахро́нних |
| давальний | діахро́нному | діахро́нній | діахро́нному | діахро́нним |
| знахідний | діахро́нний | діахро́нну | діахро́нне | діахро́нні |
| орудний | діахро́нним | діахро́нною | діахро́нним | діахро́нними |
| місцевий | на/у діахро́нному, діахро́ннім | на/у діахро́нній | на/у діахро́нному, діахро́ннім | на/у діахро́нних |