| ділови́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ділови́тий | ділови́та | ділови́те | ділови́ті |
| родовий | ділови́того | ділови́тої | ділови́того | ділови́тих |
| давальний | ділови́тому | ділови́тій | ділови́тому | ділови́тим |
| знахідний | ділови́тий, ділови́того | ділови́ту | ділови́те | ділови́ті, ділови́тих |
| орудний | ділови́тим | ділови́тою | ділови́тим | ділови́тими |
| місцевий | на/у ділови́тому, ділови́тім | на/у ділови́тій | на/у ділови́тому, ділови́тім | на/у ділови́тих |