| діофа́нтів – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | діофа́нтів | діофа́нтова | діофа́нтове | діофа́нтові |
| родовий | діофа́нтового | діофа́нтової | діофа́нтового | діофа́нтових |
| давальний | діофа́нтовому | діофа́нтовій | діофа́нтовому | діофа́нтовим |
| знахідний | діофа́нтів | діофа́нтову | діофа́нтове | діофа́нтові |
| орудний | діофа́нтовим | діофа́нтовою | діофа́нтовим | діофа́нтовими |
| місцевий | на/у діофа́нтовому, діофа́нтовім | на/у діофа́нтовій | на/у діофа́нтовому, діофа́нтовім | на/у діофа́нтових |