| дітолю́бний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дітолю́бний | дітолю́бна | дітолю́бне | дітолю́бні |
| родовий | дітолю́бного | дітолю́бної | дітолю́бного | дітолю́бних |
| давальний | дітолю́бному | дітолю́бній | дітолю́бному | дітолю́бним |
| знахідний | дітолю́бний, дітолю́бного | дітолю́бну | дітолю́бне | дітолю́бні, дітолю́бних |
| орудний | дітолю́бним | дітолю́бною | дітолю́бним | дітолю́бними |
| місцевий | на/у дітолю́бному, дітолю́бнім | на/у дітолю́бній | на/у дітолю́бному, дітолю́бнім | на/у дітолю́бних |