>
| Еді́тин – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | Еді́тин | Еді́тина | Еді́тине | Еді́тині |
| родовий | Еді́тиного | Еді́тиної | Еді́тиного | Еді́тиних |
| давальний | Еді́тиному | Еді́тиній | Еді́тиному | Еді́тиним |
| знахідний | Еді́тин, Еді́тиного | Еді́тину | Еді́тине | Еді́тині, Еді́тиних |
| орудний | Еді́тиним | Еді́тиною | Еді́тиним | Еді́тиними |
| місцевий | на/в Еді́тиному, Еді́тинім | на/в Еді́тиній | на/в Еді́тиному, Еді́тинім | на/в Еді́тиних |