>
експатріюва́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
Інфінітив | експатріюва́тися, експатріюва́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | експатрію́ймося, експатрію́ймось | |
2 особа | експатрію́йся, експатрію́йсь | експатрію́йтеся, експатрію́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | експатріюва́тимуся, експатріюва́тимусь | експатріюва́тимемося, експатріюва́тимемось, експатріюва́тимемся |
2 особа | експатріюва́тимешся | експатріюва́тиметеся, експатріюва́тиметесь |
3 особа | експатріюва́тиметься | експатріюва́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | експатрію́юся, експатрію́юсь | експатрію́ємося, експатрію́ємось, експатрію́ємся |
2 особа | експатрію́єшся | експатрію́єтеся, експатрію́єтесь |
3 особа | експатрію́ється | експатрію́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
експатрію́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | експатріюва́вся, експатріюва́всь | експатріюва́лися, експатріюва́лись |
жін. р. | експатріюва́лася, експатріюва́лась | |
сер. р. | експатріюва́лося, експатріюва́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
експатріюва́вшись |