>
| експропріюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | експропріюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | експропрію́ймо | |
| 2 особа | експропрію́й | експропрію́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | експропріюва́тиму | експропріюва́тимемо, експропріюва́тимем |
| 2 особа | експропріюва́тимеш | експропріюва́тимете |
| 3 особа | експропріюва́тиме | експропріюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | експропрію́ю | експропрію́ємо, експропрію́єм |
| 2 особа | експропрію́єш | експропрію́єте |
| 3 особа | експропрію́є | експропрію́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| експропрію́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | експропріюва́в | експропріюва́ли |
| жін. р. | експропріюва́ла | |
| сер. р. | експропріюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| експропрійо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| експропрійо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| експропріюва́вши | ||