>
| екстраве́ртний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | екстраве́ртний | екстраве́ртна | екстраве́ртне | екстраве́ртні |
| родовий | екстраве́ртного | екстраве́ртної | екстраве́ртного | екстраве́ртних |
| давальний | екстраве́ртному | екстраве́ртній | екстраве́ртному | екстраве́ртним |
| знахідний | екстраве́ртний, екстраве́ртного | екстраве́ртну | екстраве́ртне | екстраве́ртні, екстраве́ртних |
| орудний | екстраве́ртним | екстраве́ртною | екстраве́ртним | екстраве́ртними |
| місцевий | на/в екстраве́ртному, екстраве́ртнім | на/в екстраве́ртній | на/в екстраве́ртному, екстраве́ртнім | на/в екстраве́ртних |