>
| Елі́зин – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | Елі́зин | Елі́зина | Елі́зине | Елі́зині |
| родовий | Елі́зиного | Елі́зиної | Елі́зиного | Елі́зиних |
| давальний | Елі́зиному | Елі́зиній | Елі́зиному | Елі́зиним |
| знахідний | Елі́зин, Елі́зиного | Елі́зину | Елі́зине | Елі́зині, Елі́зиних |
| орудний | Елі́зиним | Елі́зиною | Елі́зиним | Елі́зиними |
| місцевий | на/в Елі́зиному, Елі́зинім | на/в Елі́зиній | на/в Елі́зиному, Елі́зинім | на/в Елі́зиних |