>
| емтее́сівець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (від: МТС) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | емтее́сівець | емтее́сівці |
| родовий | емтее́сівця | емтее́сівців |
| давальний | емтее́сівцеві, емтее́сівцю | емтее́сівцям |
| знахідний | емтее́сівця | емтее́сівців |
| орудний | емтее́сівцем | емтее́сівцями |
| місцевий | на/в емтее́сівцеві, емтее́сівці, емтее́сівцю | на/в емтее́сівцях |
| кличний | емтее́сівцю | емтее́сівці |
| [розм.] |